6 серпня 1945 року. Хіросіма.
О 8:15 ранку на місто скинули атомну бомбу.
У перші хвилини загинуло понад 70 тисяч людей. Ще десятки тисяч — у наступні тижні, місяці, роки.
Багато з них — від лейкемії.
Від променевої хвороби.
Від раку крові, спричиненого радіацією.
Через десятиліття після трагедії Хіросіми медики вивчали наслідки вибуху, щоб зрозуміти, як рятувати тих, хто постраждав від опромінення. Саме в цей період світ почав усвідомлювати: трансплантація кісткового мозку може стати шансом на життя.
Тоді це здавалося фантастикою. Сьогодні — це реальність.
Зараз трансплантація кісткового мозку — стандартне лікування для пацієнтів із раком крові. І щороку сотні українців потребують донора, який подарує їм шанс на життя.
Але збіг між пацієнтом і донором — дуже рідкісний. Його не можна штучно створити. Його можна тільки знайти — серед багатьох свідомих людей, які реєструються в реєстрах донорів кісткового мозку.
Саме тому ми створюємо потужну базу Українського реєстру донорів кісткового мозку. Щоб життя тривало навіть після страшного діагнозу.
Разом ми будуємо майбутнє, у якому життя — перемагає.